від чоловіка свого взято її“. Отже покине чоловік батька та матір свою і з'єднається з жінкою своєю, і будуть вони вдвох як одно тіло, а що Бог з'єднав, — люди нехай не розлучають. Отже і нині Ти, Господи Боже наш, пошли благодать Твою небесну на рабів Твоїх (імена), і дай рабі Твоїй цій в усьому коритися чоловікові свойому, а цьому рабові Твойому — бути головою своїй жінці, щоб жили вони по волі Твоїй. Благослови їх, Господи Боже наш, як благословив Ти Авраама й Сару і всіх патріярхів. Охорони їх, Господи Боже наш, як охоронив Ти Ноя в ковчезі. Пам'ятай про них, Господи Боже наш, як пам'ятав Ти про Своїх сорок мучеників і послав їм з неба вінці. Згадай, Боже, і про батьків їх, що виховали їх, бо молитви батьків зміцняють добробут дітей їх. Не забувай, Господи Боже наш, раба Твого (ім'я) і рабу Твою (ім'я) і благослови їх; пошли їм дітей — та все добрих; дай їм єднання душ і тіл; піднеси їх так, як кедри Ливанські, як рясну лозу доброго винограду; задовольняй їх всяким земним добром, щоб задоволені у всьому рясніли вони різними ділами добрими і Тобі приємними. Нехай же побачать вони і діточок у дітей своїх, як молодняк оливного дерева навколо столу
