тіла, бо хто любить свою жінку, — себе самого любить. Бо ще ніхто ніколи тіла свого не зненавидів, а годує і гріє його так, як і Господь Церкву, тому що і ми є члени Тіла його — ми від Тіла Його і від костей Його. Отже покине чоловік батька свого та матір свою і з'єднається з жінкою своєю, і будуть удвох як одно тіло. Тайна ця велика, я кажу відносно до Христа і до Церкви. Тим то і кожний з вас нехай так любить свою жінку, як і себе, а жінка нехай шанує свого чоловіка.
Люди: Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон: Премудрість. Станьмо побожно. Вислухаймо святу Євангелію.
Священик: Мир усім.
Люди: І духові твойому.
Священик: Від Іоанна святої Євангелії читання. (Іоан. 2, 1-11)
Диякон: Будьмо уважні.
В один час було весілля в Кані Галилейській, і Мати Іисусова була там. Був же запрошений на весілля Іисус і ученики Його. І коли не стало вина, Мати Іисусова каже до Нього: ”Вина не мають“. Говорить їй Іисус: ”Що Мені і Тобі, Жено? ще не прийшов Мій час“. Мати Його каже слугам: ”Що Він вам скаже, зробіть“. Було ж тут шість кам'яних посудин на воду, що стояли для очищення іудейського, в них уміщалось по дві або по три міри. Каже їм Іисус: ”Налийте посудини водою“. І налили їх доверху. І каже їм: ”Наберіть тепер та несіть до старости весільного“. І понесли. Як покуштував староста води, що стала вином, — а він не знав, звідки воно, знали тільки слуги, що на-
