що на землі народився, як про це каже писання, що коли б ми і ввесь світ забрали, то й тоді в могилу ляжемо, — туди, де вкупі і царі і старці. Отже і цього небіжчика (цю небіжчицю), Христе Боже, упокой, як Чоловіколюбець.
Слава і нині. Пресвята Богородице, увесь час життя мого не покидай мене, на людське заступництво не віддавай мене, а Сама захисти і помилуй мене.
Духівництво: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї). (3-чі).
Люди: (те ж саме тричі).
Духівництво: Слава… Люди: І нині…
Пісня 6. Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачучи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи зо тліну життя моє, Вельмимилостивий.
Священик виголошує Малу єктенію (стор. 71).
Люди після єктенії співають Кондак:
Із святими упокой, Христе, душу раба Твого (раби Твоєї), де немає слабування, ані смутку ні зідхання, але вічне життя.
Ікос, гол. 8: Сам Ти один безсмертний, що створив і спорудив людину, а ми земні — з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так Ти звелів і сказав мені: „Ти — земля і в землю по-
