Під час завітання до парафіян з молитвою священик, одягнувши єпитрахиль, з хрестом у руках починає:
Благословенний Бог наш. Амінь. Царю небесний, Трисвяте, Отче наш. Господеві помолимось і читає молитву:
Владико Вседержителю! Коли народився Ти від Діви Марії у Вифлеємі юдейському, тоді творіння стрепенулось і просвітилось, і світ зрадувався народженням Твоїм. Створивши чоловіка по образу Твойому і но Твоїй подобі, Ти дав хрещення задля відродження.
А коли ввів рабів Твоїх у почесні ці дні задля стримання пристрастів з надією на воскресіння, навчаючи їх істини Твого Божества, відкрий їм розум і серце, щоб пізнали Тебе, Сина Божого, що взяв гріхи всього світу. Отже й нині, Чоловіколюбче, прийми рабів Твоїх (імена) як прийняв Ти Петра, що потопав у морі й тричі зрікся Тебе і плакав; прийми, Владико, сльози й зідхання і покаяння рабів Твоїх, як прийняв зідхання митареве й покаяння блудниці, що слізьми обмивала ноги Твої і косами своїми витирала; як прийняв розбійника, що на хресті взивав до Тебе ”Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє“, і сказав Ти йому: ”Сьогодні зі Мною будеш у раю“.
Знаємо, Господи, як волхви поклонялися Тобі й дари принесли, як пастухи на сопілках грали і янголи співали ”Слава на небі Богові і на землі спокій, над людьми Боже змилування“; і як Ірод метушився, Господь бо тілесно на спасіння людського роду на землю з'явився. Вся твар нині оспівує Тебе, Чоловіколюбче, виголошуючи: ”Христос народжується — славте; Христос з небес — зустрічайте;
