Іисуса, Господа нашого, що з Ним благословенний Ти, з пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Потрійна єктенія, відпуст і цілування хреста.
Боже Триєдиний, надіє всіх, що призивають святе ім'я Твоє. Благослови ці зерна пшениці (чи інші), що їх принесено на спомин спочилого небіжчика раба Твого (раби Твоєї) (ім'я), прости йому (їй) всі гріхи і упокой його (її) в оселях вічного життя з усіма святими. А нас, що в цьому світі живемо й бачимо, як із цих і подібних їм зерен, після зотління їх, Ти, Господи, родиш пшеницю, утверди в непохитній надії на воскресіння Твоєю всемогутньою силою всіх тих, що упокоїлися з вірою й надією на Твоє милосердя і щасливе вічне життя. Бо Ти єси джерело безсмертя і спокій спочилого раба Твого (раби Твоєї), що його (її) ми нині з молитвами споминаємо, а Тобі славу віддаємо, Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
На Утрені, під час читання пс. 50, священик обкаджує принесену вербу і після виголосу ”Господеві помолимось“ читає цю молитву:
Владико, Господи Боже наш! Ти з великого милосердя Твого послав на землю Єдинородного Сина Твого, щоб Він спас людей хрестом, смертю й воскресінням Своїм; і коли Він, бувши на землі, в цей день, що його нині ми
