ного мозку, витягнутий у перпендикулярному до поверхні тіла напрямку. Спинну мускулатуру в ділянці операції вилучено тільки частково, а тому вона міститься знизу і зверху від трансплантата. Лабіринт досяг значних розмірів і поділений на відділи, але півколових каналів немає. Чутливий епітелій добре розвинувся. Хрящ росте від невральних дуг у бік трансплантата, далі по його верхній поверхні і грубо повторює її форму. В ділянці хорди є значне розростання хряща.
C-50, рис. 11. (Зафіксовано через 42 дні після операції). Трансплантацію зроблено на 7-й сегмент. Трансплантат знаходиться на рівні хорди зараз же під епітелієм. Зверху і в невеликій кількості знизу залишилась спинна мускулатура. Хоча лабіринт досяг значних розмірів, але він залишився морфологічно не подиференційований. Хрящ росте від ділянки хорди вбік трансплантата, щільно підходить до поверхні лабіринту, але не розпластується по ній, а залишається товстою масою. Вгорі і знизу від слухового пухирця є тоненькі смуги хряща Hyla. Обидва хрящі цілком зростаються.
C-53, рис. 12. (Зафіксовано через 46 днів після операції). Трансплантацію зроблено на 7-й сегмент. Трансплантат міститься на рівні хорди, далеко від аксіальних органів, зараз же під епітелієм. Спинна мускулатура вилучена в середній її частині, лежить зверху і знизу від трансплантата і залишає тільки вузенький прохід від аксіальних органів до трансплантата. Хрящ росте від верхньої частини невральних дуг убік трансплантата, недалеко від поверхні лабіринту поширюється. Знизу і зовні трансплантат обгортає такий капсулоподібний хрящ, що розвинувся з пересадженого матеріалу. Невеликий шматочок такого самого хряща лежить зверху трансплантата. Хрящ хазяїна і трансплантата цілком зрослися між собою, і початок одного та кінець другого можна розпізнати лише по зміні морфологічних і гістологічних властивостей у хрящах, що утворилися з мезенхіми різного походження. На рис. 3 подано реконструкцію хрящів, що утворилися в цьому випадку.
У всіх випадках трансплантації лабіринт розвинувся в тій чи іншій мірі не повно. До того при ксенопластичній трансплантації він досягав менших розмірів і розвивався не так повно, як при гетеропластичній. Нервовий епітелій лабіринту розвинутий зовсім добре. Зв'язок з нервовою системою (з спинним мозком) встановлюється дуже рідко. При цьому відсутність іннервації, всупереч думці Філатова, ніяк не впливає на повноту розвитку лабіринту. Так, у випадку 275 (гетеропластика) є зв'язок з центральною нервовою системою, а лабіринт являє собою звичайний пухирець, не поділений на відділи. В той самий час у ряді інших випадків, де трансплантований лабіринт не має іннервації, можна спостерігати розчленування на відділи. Це цілком погоджується з даними Каан, у дослідах якої лабіринт на ненормальному місці ніколи не розвивався нормально навіть у тих випадках, коли він діставав іннервацію, а при трансплантації в слухову ділянку він розвивався більш нормально. В більшості випадків навколо трансплантованого лабіринту розвинулись хрящові утворення, але ніде немає навіть часткової слухової капсули, яка походила б
