§ 249. Жили граніта, якими прорізаний гнейс у відслоненнях села Каменки, дуже різноманітні що-до свого напряму і розмірів. Жильний граніт тут має червону барву і дуже виразно відрізняється на фоні темно-сірого гнейса; граніт середньозернястий, збудований з червоного, мало каолінізованого ортоклаза, незначної кількости сірого, дрібнозернястого кварца і дуже малої кількости лосняка (біотита); останній мінерал часто цілком відсутній і жильна порода тоді перетворюється у червоний, дрібнозернястий апліт. Жили граніта дуже різко одмежовані від товщі гнейса, яку вони прорізали, і здебільшого вистають на горішній поверхні скель гнейса і на їх бічних поверхнях у виді більш-менш прямовісних (вертикальних) дайків, від декількох сантиметрів до півметра завширшки; ці дайки подекуди вистають на 20-30 сантиметрів вище поверхні скель гнейса, що швидче руйнується через звітрювання, ніж міцніший жильний граніт. Подекуди жили граніта перетинають цілком скелі гнейса, а по инших місцях ці жили кінчаються серед гнейса гострими або тупими кінцями; ширина жил дуже нерівномірна, вони то звужуються, то поширюються дуже неправильно; контури жил на перетинах їх (у відслоненнях) дуже викрутасті, ріжкаті і примхливі; вони нагадують контури апофізів, що йдуть від інтрузивного масива у старшу породу; подекуди перетини жил відокремлені серед гнейса, — наче кусень жильного граніта плаває у гнейсі, обмежений неправильними кривими лініями з усіх боків. Взагалі, взаємовідносини гнейса і граніта тут надзвичайно складні і цікаві; очевидьки, граніт є в цій місцевості пізнішею ін'єкцією серед старовиннішого гнейса.
§ 260. На правому березі річки Каменки у селі Каменці теж виступають невисокі скелі сірого, дрібнозернястого гнейса, вкритого товщею однорідного, жовтого польодовикового піску. У цих скелях гнейс має приблизно правильну, досить тонку верствуватість і утворює грубі фалди, що пересічний головний загальний напрям їх спаду є північний схід, а напрям головного загального простягання — на північний захід; але дрібних фалдочок тут не спостерегається; жил граніта або апліта у гнейсі теж не видко; скелі гнейса на усьому просторі відслонень мають однорідний, суцільний склад і вигляд.
З цих фактів треба вивести висновок, що інтрузія гранітово-аплітової магми, яка дала жили у скелях лівого берега, була місцевим, локалізованим явищем, з цим явищем наче було сполучене подекуди і тектонічне дуже дрібне і складне (повторне) пофалдування гнейса на лівому березі річки.
§ 251. Біля кінця гати на правому березі річки Каменки нагромаджені цілі чималі горбки з старих жужелиць; це є забутки колишньої „рудні“, що тут існувала за першої половини минулого століття; ця рудня не згадується навіть у старовинній літературі (№№ 6 і 33). Вода річки Каменки має тут помітну червону барву і залізуватий смак (від розчинених солей заліза).
