Перейти до вмісту

Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/173

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ком певні, безсумнівні факти, що зібрані і перевірені моїми власними дослідами та спостереженнями, і залишено зовсім на боці усі непевні, сумнівні дані літературні та дані розпитові (переказані), що їх не було можливости перевірити на місцях моїми власними дослідами та спостереженнями.

Найбільша увага присвячена тут фактам і явищам геологічним; що-ж до фактів і явищ геоморфологічних, то більшість їх була вже узагальнена й досить докладно порівняна в раніше оголошеній моїй праці (№ 58 і початок 68); тому тут наведено лише деякі додаткові спеціяльні геоморфологічні висновки та узагальнення (переважно що до форм виступів різних геологічних порід). Так само з огляду на попереднє оголошення окремої праці моєї про гідрологічні особливості описуваного простору (№ 54), тут не наводяться гідрологічні висновки, окрім уваг про підземні води.

§ 435. Докладно описаний на попередніх сторінках фактичний геологічний матеріял природньо розподіляється перш за все на такі головні категорії, що я їх констатував у сточищі ріки Уборти:

1. Прастарі (архейські) масивні кристалічні породи.

2. Жилові кристалічні породи.

3. Вибухові (ефузивні) породи.

4. Породи групи кристалічних лупаків (гнейси).

5. Овруцький пісковик і його деривати (конгломерати).

6. Четвертинні передльодовикові (флювіогляціяльні) утвори.

7. Четвертинні льодовикові утвори (моренові і кінцево-моренові).

8. Четвертинні польодовикові утвори (лес і польодовикові піски з їх особливими формами накопичення — польодовиковими барханами).

9. Сучасні геологічні утвори (елювіяльні, делювіяльні і алювіяльні).

Окрім того, з наведеного фактичного геологічного матеріялу цікаво і потрібно відокремити і зіставити ще:

10. Сучасні геологічні явища.

11. Корисні для людини копалини і

12. Підземні води.

§ 436. З прастарих (архейських) масивних кристалічних порід у межах дослідженого і описаного тут простору зустрічено досить різноманітні гранітові породи. Усі вони мають типову зернясту структуру і загальний мінералогічний склад гранітів, себ-то збудовані з ортоклаза, кварца, незначної кількости плагіоклаза і лосняка або рогової свитні (амфібола); з них скалинці й кварц утворюють зернястий агрегат, що в ньому лосняки і амфібол порозкидані по різних напрямках. В залежності від загального забарвлення породи і додаткових мінералів (лосняка та амфібола) ці породи розпадаються на такі три головні відміни: а) сірі граніти (різних відтінків); б) червоні граніти (теж різних відтінків) і в) амфіболові граніти. Між цими відмінами існують різноманітні перехідні відміни, а кожна з головних трьох