дрібнозернястий граніт — на станції Пост Дровяний і навкруги (§ 156, — на 196-ій верстві Київо-Ковельської залізниці), на обох берегах ріки Перги від села Замисловицького Млина до її гирла, на порогах Шибельницькому і Старо-Млинському, в урочищах Минища, Каміння, Соківка, Закунів, Сідлач, Дубровиці і Заволочі (§ 165), від слободи Юстинбург до села Рудні Пержанської, на порогах Юстинбурзькому і Янків-Кутському, на берегах річки Ракитни (§ 167), біля села Рудні Пержанської, на порозі Пержансько-Рудянському (§ 168) і нижче села Рудні Пержанської до села Перги, поруч з амфіболовим гранітом (§ 169); далі на лівому узбережжю Уборти сірий дрібнозернястий граніт у південній частині села Підлубів {§ 215); ясно-сірий двохлосняковий граніт — на схід від села Малої Глумчі, у слободі Паралині (§ 221), на північ від цієї слободи в урочищу Жужлі або Цвітовці і Піз (§ 222) і на лівому березі річки Заровеня, в урочищу Залісся (§ 224); сірий дрібнозернястий граніт — нижче села Зубковичів (§ 229), по узбережжях річок Зольні, Золенки, Немильні, В'юнії, навкруги сіл Вонячої, Голишів, Рудні-Зольні, на болотах Горащів і Козява, в урочищах Воболоття і Розбійник, навкруги сіл Голишівського Майдана і Ондріївки, та в урочищу Каменецьке Поле (§ 238); сірий середньозернястий граніт — на обширому просторі в урочищу Кам'яний Бір (§ 234); червонувато-сірий і блакитнаво-сірий, середньозернястий і дрібнозернястий граніт — на лівому березі Уборти в містечку Олевську і далі на північ (§§ 257-258); сірий і бурий (від звітрювання), дрібнозернястий граніт — на захід від містечка Олевська, вздовж Київо-Ковельської залізниці, на 220-222 верствах (§§ 260, 261, 263); сірий дрібнозернястий граніт — вздовж усієї Біловиж-Собичинської залізниці (§ 267), на північ від містечка Олевська до села Сущанів (§ 259), вздовж річок Великої Глибокої, Радоробеля, Плишовки і Островка (§ 290), у селі Сущанах і його околиці (§§ 294-295) і в урочищу Савлуків Брід (§ 361).
Як видко з цього зіставлення, простір розповсюдження сірого граніта з його різними відмінами охоплює мало не усе узбережжя ріки Уборти геть до північної межі розповсюдження кристалічних порід, але з перервами, що зайняті иншими відмінами граніта або гнейсами, як описано далі (у місцях розвитку гнейсів граніт дуже ймовірно похований під гнейсом на глибині).
§ 438. Різні відміни червоного граніта (червоний, червонуватий, рожевий, брунатний, ясно-червонуватий, блідо-рожевий) я констатував у таких місцях описуваного узбережжя Уборти: червонуватий грубозернястий граніт — в околицях слободи Аполонівки, поруч з сірим гранітом (§ 11); червонуватий дрібнозернястий граніт — на південний захід від містечка Емильчина (§ 15); червоний середньозернястий граніт з малою кількістю амфібола — в містечку Емильчині (§21); брунатний середньозернястий і грубозернястий граніт — в урочищу Жалби на південь від села Янчі-Рудні (§§ 42-43) і далі на північ (§44); ясно-червонуватий, середньозернястий граніт — на південь від села Зуб-
