від чверти верстви до півверстви завдовшки і швидко знижуються до кінців; елементарні бархани мають здебільшого типову симетричну підковувату або серпувату форму; віддалення між кінцями галузів коливається від 0,3 верстви до півверстви.
§ 205. Верстви за дві перед північним кінцем загальної полісинтетичної гряди, в урочищу Ковалевому, починається ряд величніх, імпозантних амфітеатрів, — величезних елементарних барханів, що їх розміри зростають на північ, до великої Божої Гори. У елементарного бархана в урочищу Ковалевому довжина кожної галузи перевищує півверстви, далі на північ йдуть три елементарних бархани з трохи коротшими галузями, а найбільш північний елементарний бархан усього ланцюга — Божа Гора — досягає грандіозних розмірів: галузі цього бархана дуже масивні і кожна з них є більш цілої верстви завдовшки; віддалення між кінцями галузів — три чверті верстви (урочище Долинка). Ціла сукупність таких великих (притому-ж високих, масивних і стрімких) барханів робить імпозантне вражіння серед навкружних майже цілком рівних болотяних низовин. На північ від Божої Гори знаходяться вже тільки безформні руїни загиблих барханів, — низка приземкуватих, неправильних піскуватих горбів, здебільшого позбавлених рослинности і міцно розвіюваних за сухої пори.
§ 206. На усьому протязі описуваної полісинтетичної барханової гряди на ній самій нема ані одного населеного пункта; усюди тут можна бачити лише дикі лісові гущавини та густі чагарники, зрідка острівці полей (для картоплі); усюди повне безлюддя, а на схід від головної гряди тягнуться великі обширі, грузькі, неприступні безлісові і лісові болота, куди нема ані шляхів, ані здебільшого навіть стежок. Тільки з західнього боку, по-за межами барханової гряди, на самому правому березі ріки Уборти існують два дуже невеличких, згаданих вище населених пункти, що не зазначені навіть на докладніших топографічних мапах, — хутір Савонівка (на шість верстов нижче села Рудні Хочинської по течії Уборти, майже навпроти села Хочина) та млин Боровий Млинок (на 10-ій верстві нижче хутора Савонівки по течії ріки). Верстви на дві нижче Борового Млинка по течії Уборти головна гряда барханового ланцюга близько підходить до ріки (урочище Кривульки) і далі утворює правий беріг ріки Уборти майже геть до парома біля села Копища. В урочищу Кривульки (мабуть, біля підніжжя східнього схилу головної гряди) західня експедиція для висушування болот констатувала абсолютну височину 69,8 сажня. (№ 9, стор. 108; № 58, стор. 39, під № 817).
§ 207. Велику цікавість має геологічна будова і петрографічний склад цієї величньої гряди. На схилах і на гребені головної барханової гряди в багатьох місцях, де вона позбавлена рослинности або відслонена зародковими ярками чи штучними ямами на глибину двох метрів і більше, — усюди видко цілком однорідний, сипкий, безнаметньовий, дрібнозернястий, жовтий, типовий польодовиковий пісок, що виступає
