майже склались у нього в голові і він не вспів здійснити на досвіді. Хто не чув про страшні подробиці юридичного вбивства Лявуазьє? Історики з певними тенденціями часто експлоатували його для своїх цілей, вказуючи на нього, як на яскравий прояв республіканського вандалізму й охоче повторюючи слова (апокрифичні?), що їх ніби Лявуазьє сказав на процесі: la République n'a pas beѕoin de science![1] Але ті ж історики не так охоче згадують про другий випадок, що трапився незадовго перед тим в сусідній країні. Там другій геніяльний хемік, талановитий суперник Лявуазьє, Прістлі, тільки випадково врятував своє життя від дикого самосуду вулишньої юрби. Про цей епізод так оповідають його біографи. В Бірмінгамі приятелі Прістлі, що мали багато звязків у Франції, — сам він користувався навіть з права французького підданства, — гадали відсвяткувати 4 липня 1792 р. роковини взяття Бастилії. Вороги Прістлі, консервативні аристократи і клерикали давно ненавиділи його за його незалежні погляди, політичні і релігійні, і скористувались з цього випадку, щоб порішити з ним. Під'южена ними вулишня юрба вдерлась в будинок, де обідали, розправилась з тими, хто там був, і, не найшовши там Прістлі, направилась до його будинку за містом з криками: „за церкву й короля“. Лабораторію, цінні прилади, бібліотеку, рукописи — все знищили, а будинок спалили дощенту. Приятелі своєчасно попередили Прістлі, і він, з дружиною й двома дітьми, вспів врятуватись від дикого самосуду розлютованої юрби крізь вікна сусіднього будинку. Прістлі міг бачити, як гинули в полум'ї результати цілого його трудового життя, а може й надії на майбутні великі відкриття. Його біоґрафи оповідають, що навіть в ці хвилини його не залишила звичай-
- ↑ Республіка не має потреби в науці. Прим. пер.
