Сторінка:Украінська Муза (Випуск 12).pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

19

1213 К о р с у н 1214 Вже й запорожську силу Сховали у могилу... Опівночі земля гуде, Росходиться могила,— Із не! потіньгом Іде Страшна мертвецька сила; Вони без тіла, без волос,— На їх писанів збулось: .Тіла в землі зотліють",— Самі кістки біліють. Устало військо: трубний глас, Либонь, воно почуло. Устало військо те й зараз Із Шведчини подуло. Із вітром кінь баский летить, Хтось на коні тому сидить, Волосся, наче вовна, На голові корона. Все тихо; військо те мовчить, Мов суд страшний почуло, Кістками тільки стукотить. З Московщини подуло,— Із вітром кінь, баский летить, . Хтось на коні тому сидить; Сидить, мов царь на троні: В порфирі І короні. І військо все ж таки мовчить... Аж ось земля трясеться^ Подуло з моря, гуркотить, Мов вихор, щось несеться. • Од моря кінь баский летить, А на коні тому сидить Усатий з булавою, Схилився головою. І шведський пан йому навстріч, Цілує, здоровляе; А третій супиться, мов ніч, І військо обьїзжае... 1 військо стало, мов живе: Кричить воно, гука, реве, Когось то проклинає... Півні—мана зникає.

' * ^кажи, брате, кобзареві— Хай собі співає! Хай співає об родині Та й об тім, що знає... Голосити над труною Дітям не мішають; Співать пісні про колишнє Не забороняють.. Хай росказує унукам, Як діди їх жили,. Як ходили під султана, Ляхів тормошили; Як невірних за чуприну До ніг пригинали, Як з треклятих недовірків Шкуру іздирали. Як на Січі запорозці Старшину судили, І хто був з їх винуватий, В три киї лупили. Як у Глухові з гетьманом Рада положила, Щоб сердешна Україна Москалю служила Як Вкраїна обмагалась, І як уставала, Як протекції у хана. Опісля прохала,— І як вдруге, а там втретє... Скажи ж, брате, , Хай собі співає! Бо кобзаря на Вкраїні Народ поважає. Скажи ж, брате, Хай співа, що знає, Бо старий, сліпий, понурий Голос добрий має... 4 - 3023

Оідіїігесі Ьу ^лОСЮІе