Згідно з Брестським мирним договором УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918, Берестейщина входила до складу Української Народної Республіки. Однак у пізніших переписах більшість жителів Берестейщини реєструвалася як білоруси.
У 1920-х на Берестейщині діяло товариство “Просвіта”, яке, зокрема, організувало культурно-освітні курси, де слухачі вивчали українську мову, історію та географію. В часи польського панування (до 1939), влада, прагнучи ополячити місцеве населення, не визнавала його належності до українського етносу й називала “поліщуками”. Від 1939, коли ця територія ввійшла до складу Білоруської РСР, місцеве населення стало вважатися білорусами. Однак 1939 в Бересті (Бресті) ще працювала українська бібліотека, а в сільській місцевості — 127 хат-читалень “Просвіти”; 1939/40 навчального року діяло 49 українських шкіл. У подальші роки діяльність українських закладів у Б. була згорнута.
Ситуація почала змінюватися в 90-х роках 20 ст., коли відновився рух за національно-культурне відродження українців Б. Найпомітніше ці процеси відчувалися на Берестейщині. 1990 в Бресті засноване Українське громадсько-культурне об’єднання Брестської області “Берестейщина”. Головною метою об’єднання є збереження та подальший розвиток української мови, культури, традицій, вивчення історії Берестейщини. Під егідою об’єднання працює Український народний університет культури, з квітня 1991 виходить газета “Голос Берестейщини”. 1994 в Бресті розпочала роботу українська бібліотека, яка фактично виконує функції українського культурно-інформаційного центру. На вимогу української громади українська мова вивчається в кількох школах Кобринського і Дрогичинського районів.
У Б. зареєстровано 5 українських об’єднань, які представляють 10 громад і являють собою центри впливу на розвиток української самобутності в Б. — “Берегиня” Брестська обл., міське просвітницько-культурне товариство “Барвінок” у Гродно, Центр української культури “Січ”, культурно-просвітницьке товариство “Заповіт” (Мінськ), Білоруське громадське об’єднання українців “Ватра”. До складу останнього входять також осередки “Краяни”, “Обрій” (Мінська обл.), “Верховина” (Гомель), “Дніпро” (Могильов), “Родослав” (Вітебськ). Існують також незареєстровані земляцтва в Слуцьку, в Бобринському районі Брестської області. Таким чином, українські громадські товариства працюють на території всіх областей Б. Робота українських громад проводиться у відповідності до законодавчих актів, що діють на території РБ щодо задоволення потреб національних меншин — Закону Республіки Б. про національні меншини в Республіці Б. (1992) та міждержавної угоди між Україною і Б. про співробітництво в забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин (1999).
Літ.: Дністрянський М.С. Кордони України. — Львів, 1992; Скоптенко О. Берестейщина // Розбудова держави, 1995, № 11; Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. — К., 1999; Пашков Г. П. Республика Беларусь. — Минск, 2005, т. 1;
