у різних галузях економіки і культури. В університетах України навчаються близько 1500 сирійських студентів. 2003 в Одесі відбулася перша сирійська торговельна виставка. 2004 в Дамаску відбулося перше засідання українсько-сирійської міжурядової комісії з торгово-економічного та науково-технічного співробітництва.
Літ.: Сирийская Арабская Республика. — М., 1997; Гергель Ю.В. Українсько-сирійські відносини на сучасному етапі // Вісник Київського славістичного університету, 2008, вип. 38.
А.Ю. Мартинов.
СІНГАПУР, Республіка Сінгапур (Singapore, Republic of Singapore) — держава у Південно-Східній Азії, розташована на однойменному острові та прилеглих до нього менших островах. Територія — 715,8 кмІ (докладаються значні зусилля для її розширення за рахунок нарощування берегових масивів із використанням насипних матеріалів, видобутих у власних горах, а також з морського дна й у сусідніх країнах). Загальна площа суттєво зросла порівняно із попередніми 581,5 кмІ (1960).
Населення — 5,3 млн. осіб (2012): 76,8% — китайці; 13,8% — малайці; 7,9% — індійці та ін. У С. мешкає бл. 2 млн. іноземців. Столиця — м. Сінгапур. Офіційні мови — малайська, англійська, китайська і тамільська. Назва «Сінгапур» має санскритську етимологію й походить від «Сінгха» (Singha — «лев») та «Пура» (Pura — «місто»), що назагал означає «Місто лева».
С. — парламентська республіка. Главою держави є президент, який обирається в ході загальних прямих виборів строком на 6 років. Він же призначає прем'єр-міністра — главу уряду. Законодавча влада належить однопалатному парламенту. Правова система С. у цілому ґрунтується на принципах англійського загального права, але деякі питання у китайській, мусульманській та індуській громадах регулюються звичаєвим китайським, мусульманським та індуським правом. С. — член ООН (1965), АСЕАН (1967) і ряду інших міжнародних організацій. Входить до Співдружності, очолюваної Великою Британією.
Відлік історії С. прийнято вести з 1299, коли на острові виникло перше поселення міського типу, хоча перші згадки про нього зустрічаються у китайських текстах 3 ст. З 14 ст. С. — у складі індонезійської імперії Маджапахіт, потім належав до Тайської держави, а згодом до султанату Джохор. 1819 С. заволоділа британська Ост-Індська компанія, яка вважається його засновником. До того часу на С. мешкали лише два десятки сімей малайських рибалок, а сам острів був притулком для піратів. 1824 компанія утвердилася на всій території острова, перекупивши його у султана Джохору. Протягом 1826–1946 С. перебував у складі британської колонії Стрейтс-Сетлментс і перетворився на важ-
