свідомо неправдиві узагальнені висновки, що порочать радянський державний і суспільний лад, які систематично в усній формі розповсюджував серед інших осіб.
Так, спілкуючись по місці праці з інженером Остапенком Іваном Петровичем, в 1976 і 1978 роках висловлював йому завідомо наклепницькі вигадки про те, що в Радянському Союзі ніби порушують людські права, осіб єврейської національности ніби переслідують, і вони не мають можности навчатися у вищих учбових закладах.
На початку березня 1978, під час своєї зустрічі в Москві з Сахаровою Надією Сергіївною допускав завідомо неправдиві висловлювання, твердячи, що в офіційних колах нашої країни ніби перекручують історичні факти розвитку соціалістичного суспільства і насаджують радянським людям неправду, що в Радянському Союзі нібито здорових людей — політичних противників — в примусовому порядку приміщують у психіатричні лікарні.
Тобто своїми навмисними діями по систематичному розповсюдженню як в усній, так і в писемній формі завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а рівно ж по виготовленню і зберіганню з метою пізнішого розповсюдження документів такого ж змісту И. С. Зісельс поповнив злочин, передбачений статтею 187-1 КК УРСР.
У відповідності до статті 275 КПК УРСР теперішня кримінальна справа разом із обвинувальним висновком скеровується прокуророві Чернівецької области. Обвинувальний висновок складено 15 березня 1979 року.
Прокурор-криміналіст прокуратури
Чернівецької области молодший
радник юстиції Євтухов А. Д.
