187
188
АТЕНТАТ—АТМОСФЕРНА ЕЛЕКТРИЧНІСТЬ
будівництва, як Партенон з Фідієвою Атеною, святиня Ніке Аптерос. До замку вела величава брама (Пропілеї). У стіп замку лежав Катаполь (поділ), де були величаві Одейон, Стоа Пойкіле з малюнками Полігната, Тезайон, Олімпнейон і ін. Старинні А. мали три пристані: Пірей, Муніхіл і Фалерон. Зі середньовіччя заховалося багато церков. Нині мають А. багато наукових установ, особливо арх. інститутів. В давню старину були А. гол. містом Аттіки, що в ній правили царі, а опісля архонти. Велике значіння А. добули по перс, війнах, але від пелопонеської війни упадає цвітуче місто так, що по добутті й розграбленні римлянами було маленьким містечком аж до здобуття самостійности Греції. Атентат, (лат.) напад, замах. Атенуація, (лат.) ослаблення. Атерман(ний), (гр.). непропускальний для тепла. Атеро́м(а),(гр., кашак, незлосливий ґудз шкіри з кашовитим змістом. Атестат, (лат.) посвідка, свідоцтво. Атето́з(а), (гр.) безупинне, навіть у сні триваюче, хоробливе дрожання пальців. Атлант, Атляс, титан, син Япета і Клімени, муж Плейони, батько Плеяд і Гіяд, у Гомера пильнує стовпів, що відділяють небо від землі, по пізнішому переказу двигає небосхил за кару, що взяв участь у бунті титанів проти небесних богів. Атланта, столиця держави Джорджія (Georgia) 3. Д. А., 249.000 меш., з чого 40% муринів. Торговля і перерібка збіжжя, бавовни, тютюну й дерева; важний комунікаційний вузол. Муринський університет. Атланти, мужеські постаті, що, як каріятиди, підпирають валькування будівлі. Атлантида, острів на Атлантійськім океані, який мав за переказами старинних запастися в морі. Атлантійський океан, Атлантик; один із трьох великих океанів, положений між Америкою, Африкою й Европою. Поверхня разом із побічними морями 106-2 мільйонів км2., самого океану 81.6 міл. км2. Серединою океану тягнеться на його дні від півночі на південь величезний підводний поріг на глибині 2000 — 4000 м., а по його обох боках глибші рови. Середня глибина 3925 м., найбільша 8525 м., середня солоність 35-4%. Атлантозавр, найбільший гад крейдового часу, 40 м. завдовшки. Атлас, 1) гори в півн.-західній Африці, і які тягнуться від Атлантійського океану по залив Малої Сирти на просторі 2300 км., на півночі оточений Середземним морем, на півдні тягнеться по плиту Сагари. Є це гори сфалдовані в третішній добі, переважно вапнякові. В Мароку складається з трьох рівнобіжних хребтів: надморського, Ель Рід, Високого Атласу (4700 м.) і Антіатласу; в Альжірі лише з надморського або Малого й Сагарського; в Тунісі лучаться оба в одну цілість. Між поодинокими хребтами тягнуться степові височини. 2) Збірка географічних карт у виді книжки. 3) Гладка, лискуча шовкова матерія. 4) Перший член (хреб) хребетного стовпа, на котрому безпосередньо опирається череп. 5) гл. Атлант. |
Атле́т, (гр.) в старину той, що займався атлетикою, фаховий борець, тепер загалом дуже сильна людина. Атлетика, (гр.) гл. Дужання. Атлетичний, (гр.) дуже сильний, дужий. Атляс, гл. Атлас. Атман, (інд.) віддих, в інд. філософії основна істота жіття, душа людини. Атмоме́тр, (гр.) прилад до мірення парування води на вільному повітрі. Атмосфера, (гр.), 1) повітряна поволока, внизу приблизно 80% азоту, до того благородні гази, 20% кисню, 0-3% водяної пари, 0-03% двоокису вугля, складається з кількох верстов, передовсім: з тропосфери (майже до 10 км. висоти), в якій відбуваються зміни погоди й повстають хмари та вітри; вище (приблизно до 80 км.) є стратосфера, що має в міру висоти щораз менше кисню і щораз більше азоту. Ще вище находиться водень, наповнений порошинками замерзлого азоту. Тиснення у морськім рівні: 1-033 кг. на 1 цм.2 також = 760 мм. ртути = 10 м. водяного стовпа (міра тиснення). 2) Середовище, відносини, в яких живемо. Атмосферилія, (гр.-лат.) природні складовини повітря: азот, кисень, двоокис вугля, а також арґон, гель, криптон і ксенон, ба навіть: водна пара, амоніяк, сірководень та інші додаткові примітки повітря. А. означає рівнож атмосферичні опади, як: мряка, роса, дощ, сніг і град. Атмосферна вода, вода, що падає на землю, як опади: дощ, сніг, туман, роса; завжди занечищена газами повітря: кисень, азот, двоокис вугля (О, N. CO2). У містах та їх околиці вона ще занечищена двоокисом сірки (SO2) від спалювання вугілля, також більшою кількістю двоокису вугля (CO2); близько моря — сіллю (NaCI). Годиться до пиття. Атмосферна електричність. В погідні дні атмосфера є додатно, а поверхня землі від’ємно електричні. Потенціял а. е. росте з висотою. Цей приріст виносить у зимі пересічно 500 вольт на 1 метр, у літі 60. Потенціял електр. підлягає щоденним та щорічним, досить правильним хитанням. Нагла зміна потенціялу відбувається в часі бурі. Тоді витворюються поміж хмарами, |
