1.Ой, чого ж ви пожурились,
Степи України?
Пожурились, засмутились,
Бо нас пани вкрили!
2.Від Кубані до Києва,
З півдня до Полтави
Наклали гніт, гнітять в неволі
Нас ворожі лави.
3.Повставайте та звільняйтесь
Від панства, кріпацтва,
Дожидає нас, врятує
Червоне козацтво.
4.Ой, прочули козаченьки
Тугу степовую:
Веди, батьку Приймаченку,
Ми степ урятуєм!
5.Прослалася доріженька
З півночі до Криму;
Змели панство в Чорне море,
Сами степи вкрили.
6.Зеленіють степи вільні,
Бідняки там сіють,
А матері синів своїх
З славою зустріли.
