1.В тяжкій боротьбі ви навік полягли,
З любові до свого народу,
За нього ви все віддали, що змогли, —
І честь, і життя, і свободу.
Вас кидали в тюрми, за грати, на дно,
І вирок свій лютий над вами
Кати-вороги проказали давно:
Ви йшли, гремлячи кайданами.
2.А деспот розпалює шал, у вині
Тривогу свою заливає.
Та грізні слова на дворцевій стіні
Вогненна рука проставляє.
Пробив уже час, і прокинувсь народ,
Здобув собі волю славетну.
Прощайте ж, братове, ви чесно пройшли
Дорогу відважну й шляхетну.
