8.„Твої, брате, дітки
Полинули в луги,
Полинули в луги
З великої туги.
9.Сіли вони в лісі
На високім древі,
На високім древі —
На колючім терні.
10.Приїхали, брате,
Пани й паненята,
Та й забрали вони
Діти-соколята.
11.Терни порубали,
Соколят забрали,
Турецькому царю
В дарунок віддали!“
12.Бодай тії пани
Та й не панували,
Ой, що моїх діток,
В чужий край заслали!“
