Сторінка:Український штукар. 212 гарних штук до забави. Нью-Джерсі (1918).djvu/104

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ки сягає ся правою рукою, аби на позір посунути гріш на саму середину, а в дїйсности витягає ся непомітно гріш, щоб його десь сховати. Опісля звиває ся цїлу хустку добре і дає ся комусь з гостий, аби в нїй шукав гроша. Коли ся цїле товариство переконає, що в хусточці находить ся дїйсно гріш (але вшитий), тодї сховавши вже випрошений гріш, показує ся руки, що суть порожні.

Потім каже ся хусточку положити на стіл і накрити капелюхом. По хвилї каже ся взяти капелюх, бере ся хустку двома пальцями правої руки, підносить ся її скоро в гору, вимахує ся нею в повітрю подальше від стола, аби підчас вимахуваня не завадив о него гріш, а в сей спосіб переконають ся зрітелї, що гріш вложений в хустку зник без слїду. Тепер кладе ся хусточку до кишені і витягає ся по хвилї иншу, в якій нема вшитого гроша, аби її в потребі показати товариству.

Для наданя сїй штуцї більшого заінтересоня, можна витягнений з хусточки гріш всунути комусь непомітно до кишенї, а опісля сказати, що сей гріш, який зник з хусточки, находить ся в кишенї Н. Н.

43. Зробити, аби дві монети з двох рук перенесли ся до одної руки.

Кладе ся в чиюсь руку дві рівні на собі лежачі монети так, аби йому здавалось, що лише одну монету дістав і каже ся опісля руку замкнути. Потім втискає ся другій особі таку саму монету до руки пальцем, на якім прилїпле-