грубо затятим пером, вмоченим в розтопленім воску і вливає ся на неї салїтрового квасу, який по якімсь часї виїсть мармор на тих місцях, де нема воску до певної глубокости і рівномірно, почім можна буде спостеречи випукле письмо, де ся „сервасер” зляє і віск усунесь.
Напиши на деревляній таблици, висячій на стїнї, крейдою яке питанє, низше же потайно відповідь кінцем лоєвої сьвічки. Наколи будеш стирати питанє сухою губкою, то спадаючий порох зависне на писаних лоєм буквах і покаже ся біле письмо.
Натри добре папір, на якім маєш писати порошком з ґалясівок і вітриолю, щоб його поверхня була горбковата, опісля пиши на нїм водою, пивом і т. п. а повстане читке письмо.
Пиши на папери розчином з вітриолю і води в рідких рядках, то нїчого не буде можна видїти. Опісля змішай троха попелу зі спаленого полотна з ґумовою водою, то отримаєш теч подібну до чорнила. Тою течею пиши
