Сторінка:Український штукар. 212 гарних штук до забави. Нью-Джерсі (1918).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
2. Карта витягнена з кишенї.

Бере ся дві талїїї карт, які є відворотною стороною цїлком подібні до себе, а лише тим ріжнять ся, що одна талїя є о одну лїнїйку довша від другої. Обі талїї тримає ся в кишенї, однак аби їх не заміняти, довшу в лївій а коротшу в правій кишенї; аби уникнути ще всякого підозріня, можна грудну кишеню передїлити швом і до неї вложити обі талїї. Хотячи показати штуку, винимає ся довшу талїю з кишенї, каже ся з неї кому з товариства витягнути одну карту і обертає ся плечима під час коли другі карту оглядають, під позором, що нїби не хоче її видїти. Підчас того витягає ся коротшу талїю і до тої талїї каже ся вложити витягнену карту. Опісля той, що показує штуку, каже комусь талїю вложити до порожної кишенї, вишукує в нїй за помочїю чутя довшу карту, витягає її і показує товариству, яке в нїй пізнасть запамятану карту.

3. Карта наперед означена.

Каже ся талїю карт так обтяти, аби одна карта напр. король червінний була трохи більша від инших карт, але найбільше о одну лїнїйку. Опісля мішає ся карти, кладе ся їх на стіл і говорить ся до котрої женщини: Виджу, шо панї дуже сприяє король червінний; потім збирає ся карти так, щоби ширша карта зістала на верху, що дуже легко зробити, наколи положить ся руку на талїї і вказуючим пальцем висуває ся ширшу карту до лївої, великим же