ности не викинув і на їх місце не взяв инших, тож не заперечите, що сеї чародїйської переміни довершив Гонивітер”.
Дійсне робленє „вольти” є, єсли порядно і не запримічено має відбути ся, так тяжким, що аматори в маґії з великим трудом можуть сего навчитись. Длятого подаємо тут штуку, котру можна легко виконати і котру зрітелї будуть безперечно уважати за зробленє „вольти”.
На француській картї, яка представляє короля, або хлопця, або даму робить ся на передїлї обох погрудий, які находять ся на згаданих картах, легке затятє, так аби одно з погрудий могло бути видерте. Так само поступає ся з другою картою і доповняє ся віддертою половиною одної карти то, чого не достає другій. Тим способом можна легко зробити, що одна карта представляє з гори короля, а з долини даму. Таку карту кладе ся на талїю і мішає ся, однак так, аби приладжена карта все на сподї лишилась. Опісля показує ся талїю, беручи її так до руки, аби половина показаної карти була накрита пальцями. Дальше накриває ся отворену половину показаної карти пальцями другої руки, бере ся в ту руку талїю і усуває ся першу руку. Тодї зрітелї побачать другу половину карти, а що вона є цілком иншою фіґурою, то всі будуть думати, що видїли иншу карту. Аби уникнути дослїдів,
