Сторінка:Український штукар. 212 гарних штук до забави. Нью-Джерсі (1918).djvu/75

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

маю лише на се зважати, аби хотячи дїйти перший до 100, передовсїм числа: 1, 12, 34, 45, 56, 67 і 89 старатись перед ним занимати. Отож зачинаю числити 1, хтось додає число меньше від 11, нпр. 8, опісля я додаю 3, що зробить 12 єсли хтось додасть по тім 10, то я додаю 1, а отримаю 23; єсли ся прийшло до 89 а хтось додасть найбільше 10, то я додаю 1, а тим чином дійду скорше до 100.

6. Коли дві особи разом на переміну числять до 30, як собі порадити, аби перший не міг дійти до 30.

Обі особи числять на переміну (пишучи числа один під другим на папери) з тим однак застереженєм, що жадна з них не може нараз більше додавати (писати) як 6. Хто тут хоче виграти, мусить уважати, щоб до слїдуючих чисел доходив: 6, 16, 23. Наколи-б нпр. А хотів виграти, отож зачинає і пише число 2, тоді Б не може дійти до 9, позаяк нараз не може більше дочислити над 6. Нехай дочисляє що хоче, то всегда А дійде до 9, а в той спосіб до 16, 23 і 30.

Єсли-б нпр. Б зачинав і числив (написав) 1, тодї А дочислив би також 1, поступило ся дальше, як перше. Колиж би Б від 2 зачав, тодї можна би ся зараз пересьвідчити, якби А 1 додав, а Б зараз по тім 6. Коли Б на числа 16, 23 уважає, тодї А не може виграти. З того виходить, що коли оба знають, о що ходить, той всегда виграє, котрий перший зачне числити.