Чимало студій і матеріялів присвячено виясненню питання про відродженнє української лїтератури в Галичинї. Дослїдники старали ся увійти, по змозї, як найглибше в ґенезу того відродження, відтворити як найвірнїйший його образ та підійти до тих жерел, з яких воно випливало чи в нових лїтературних сюжетах і формах, чи в наукових пробах з новими ідеями — національними, суспільними й полїтичними.
Та всеж таки не можна не замітити у тих студіях, при усьому багатстві матеріялу, якоїсь односторонности. І самозрозуміло. Відповідно до якости матеріялу, на якому основували ся студії, за сильно звязувано це відродженнє раз з впливом української відродженої лїтератури і появою перших збірок української народньої поезії в колишнїй Росії, то знову з впливом лїтератури й науки польської, або й московської. Не замовчувано теж і впливу відродження чеського та південно-славянського, але зазначувано його більше принагідно.
Матеріяли до історії українсько-чеських взаємин в першій половинї XIX ст. доповнюють те, що досї про це питаннє в науцї вже знане і безперечно причинять ся до зрівноваження погляду на чужі впливи в українськім відродженню в Галичинї.
Що більше, вони кидають світло на думки й стремлїння того середовища, в якім зродило ся відчуттє потреби працї для свойого народу на його рідній мові. Вони в дечому доповнюють і прояснюють характеристику найживійших представників того середовища, їх лїтературні й наукові інтереси, їх наукове підготовленнє, та вкінцї ті ідеї, що лягли в основу їх працї.
Знайомість галицьких Українцїв з Чехами датуєть ся по нашим матеріялам найранше 1830-тим роком. В тому роцї »на знак чести і памяти« вписав ся в »памятну книжку« В. Ганки Іван Могильницький. Дальші записи галицьких Українцїв показують, що імя й голосна тодї слава Ганки не були їм чужі, так
