дає два розрізи дільниці). Розкопування території на W від „Зевсового кургану“ в їх цілому дали в розрізі картину культурних нашарувань міста Ольбії. Тут відкрито дві вулиці, що перехрещуються, одну з N на S, другу з O на W. На плані (табл. II) напрямок вулиць визначається відкритими тут кам'яними вимостками-бруком під №№ 16 та 1 дільн. Г, й № 12 дільн. А. Розкопані рештки належать приватнім будівлям, господарчим і часом культовим спорудженням.
Ці спорудження виникали за різних часів і належать до п'ятьох окремих шарів, що залягають звичайно на різних рівнях землі. Про відкриті тут шари слід зазначити те саме, що висловлено вище про культурні шари на території міста на N від „Зевсового кургану“. Шари йдуть нерівно й неправильно. На мал. 14 (вигляд відкопаних руїн з NW) під №№ 16, 13, 19 й 45 видно рештки споруджень 1-го шару, де стіна № 45 лежить на рештці кладок давнішої доби № 8 та № 48 — кладок 2-го шару, під № 39 — рештку валькової з неопаленої цегли стіни 3-го шару, під №№ 12, 20 та 1-м — рештки споруджень 4-го шару. Округле (диям. 1,45 м–1,78) на плані спорудження № 16 лежить тільки на 0,28 м. нижче сучасної поверхні. Верх кладки № 13 є на глибині 1,25 м. На одному з ним рівні лежать кладки № 19 і № 45. Кладку № 45 поставлено на фундамент, що йде на 0,41 м. глибше кладки № 48 другого шару. Кладка, що на ній стоїть стіна № 45, функціонувала, певне, ще й в добу 2-го шару, але споруджено її безумовно ще в добу 3-го шару. Стіни 2-го шару (№№ 8 і 48) лежать на субструкціях з прошарків попелу й глини („ольбійського бетону“), що їх верх є від сучасної поверхні на глибині 1,15–1,41 м. Рівень, на якому закладено низ стіни № 39, відповідає рівневі фундаменту кладки, що на ній стоїть стіна № 45. Всі шматки бруку з кругляків (округлих валунів) № 12, 20 та 1 безумовно одної доби, лежать вони на особливій підстилці з „цемянки“ — розчину з вапни та піску, ще є завгрубшки від 0,10 м. до 0,15 м. Брук цей був в користуванні певне дуже довго і пережив спорудження різних шарів, а тому по де-яких місцях осів. Хвилювання рівня цього бруку (№ 20) тепер досягає 0,25 м. У своїй частині № 12 брук цей лежить на глибині 1,08 м. від сучасної поверхні. На O від стіни № 45 відкрилися теж рештки „цемянкової“ підстілки бруку з поодинокими кругляками. Насип під ними мав виключно черепки йонійського та ранньо-атицького чорнофігурного посуду, тобто брук цей, зложений з кругляків, певне, є не молодший середини VI-го сторіччя до н. е. Загальний вигляд відкопаних будівель відзначається більшою солідністю, порівнюючи з рештками будівель, виявлених на N від „Зевсового кургану“ (порівн. мал. 7 і 14). Проте ж як там, так і тут відкриті спорудження дуже знівечено руйнаціями різних часів. Грубина археологичних шарів і зміст їх насипу на місці на W від
