Перейти до вмісту

Сторінка:Фармаковський Б. В. Розкопування Ольбії р. 1926 звіт. (1929).djvu/62

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
60

На 2-му штиху трапилися уламки амфори. На глибині 0,35 м. посередині розкопу (1,87X1,17) у напрямку з N0 на SW лежали шматки вапняку купою завширшки до 0,61, завдовшки до 0,93 м. Яма-колодязь довгастої форми поширювалася у бік підбою. Ощадків закладу не примічалося, коли не вважати за них шматочків трухлявого дерева, що траплялися на глибині 1,50 м. Підбой — так само не зовсім привільної форми. У похованні знайдено: 1) просту гостродонну амфору рожевої глини, що лежала з краю у південно-західньому розі поховання при ногах горлом на W, ця велика амфора була розчавлена, одна з її двох ручок збереглася (№ 19), 2) невеличке круглясте, брондзове люстерко (диям. 7¾ см.) з уламком брондзової ж ручки-держака, воно лежало перед частиною черепу, що у східній частині поховання (№ 120), 3) декілька різних намистин, одна з них з слідами срібла. Разом з ними знайдено ще маленького шматочка шкла блакітного коліру, що нагадує формою стяту пирамиду (№ 21 — 22), 4) чорнолакового кіліка, трохи зіпсованого під час розкопування, оздобленого здолу жовтастого коліру смужкою, заввишки він 0,05 м. (№ 23), діяметр 0,11 см., стояв він на NO від голови, 5) невеличкого чорнолакового арибалічного лекіта[1] (№ 24), заввишки 0,08 м., диям. 0,04, з жовтастою смужкою, що на протилежному від ручки боці поширюється і має меандро-подібний орнамент, 6) невеличкого шматочка живиці на S від амфори (№ 68), 7) крім рештки черепу дівчинки знайдено ще трохи її ж кісточок та декілька, при допомозі грохоту, зубів, що гарно збереглися (№ 766). Кілька кісточок трапилося й у горішній частині підбою, мабуть через сплив, 8) на долівці поховання збереглися мало помітні сліди перегною від органичних ощадків.

№5 — звичайне поховання колодязьного типу, дослідженне С. О. Прушевською 31 серпня р. 1926. Це поховання віддалено від поховання № 4 на 14,85 м. на N, зорієнтовано воно з О на W з невеличким ухиленням SO — NW, завглибшки воно від сучасної поверхні на 2,15 м., від рівня материку — на 1,39 м. Поховання завдовшки 2,68 м., завширшки при східньому боці 1,62 м., при західньому 1,50 м. Воно пограбоване, — кістяк і все, що було в похованні, дуже порушені. Кістяк був покладений у деревляний саркофаг, сліди стінок якого ще можна було простежити. Поміж стінками саркофагу на долівці — сліди циновки або тканини (№ 764). У висипу знайдено: у штихах 1 — 8 багато уламків амфор і декілька чернолакового череп’я, і найбільше при західньому краї поховання, у південно-західньому розі його, на глибині 3 — 4 штихїв (по-над материком і біля його обрізу), а саме — уламок блюда з „солонкою“, (№ 45), два уламки мисочки (№ 44), уламки тарілки геленістичної доби та інш. Тут же знайдено

  1. Лекіт за формою подібний до лекіта, знайденного проф. Б. В. Фармаковським при розкопуванні Ольбійського некрополю р. 1901 (И. А. К., вип. 8, стор.28, мал.14-а).