Розкопування провадилися з 18 липня по 5 вересня спеціяльною експедицією під керуванням проф. Б. В. Фармаковського, члена Державної Академії Історії Матеріяльної Культури. В експедиції брав участь представник Українського Археологичного Комітету при Українській Академії Наук М. О. Макаренко, що був помішником керівника експедиції. До складу експедиції належали ще ось які особи: від Державної Академії Історії Матеріяльної Культури відряджені до Ольбії член Академії М. Б. Бакланів, асистенти І. І. Міщанинів та Є. О. Прушевська, наукові співробітники О. М. Зограф, Т. М. Девель, Т. М. Кніпович, О. А. Пині та фотограф І. Ф. Чистяков, від Інституту Археологичної Технології — члени його В. П. Красников та М. І. Тихий, від Одеського Державного Історично-Археологичного Музею — директор його проф. С. С. Дложевський та аспиранти Музею Е. Г. Оксман і В. О. Пора-Леонович, від Миколаївського Історично-Археологичного Музею — директор його Ф. Т. Каминський та науковий співробітник Музею Л. С. Кузнецов. У праці експедиції взяв участь з ухвали Упрнауки та Української Академії Наук германський археолог Е. Гозе, відряжений на розкопування Ольбії від Германського Державного Археологичного Інституту в Берліні. Яко практиканти на розкопуваннях працювали відряджені від Українського Археологичного Комітету аспіранти С. С. Магура та І. М. Самійлівський, від Академії Історії Матеріяльної Культури В. Ф. Штейн та аспірант П. М. Шульц, від Московського Музею Мистецтв — В. Д. Блаватський та М. М. Кобиліна, від Зіновьєвського Музею П. З. Рябков, від Ленінградського Державного Університету студенти О. М. Карасьов, Л. М. Славін, Т. І. Фармаковська, О. П. Чубова й А. С. Юнович, від Ленінградського Товариства соціології та теорії мистецтва — В. О. Головкіна. Експедиція одержала широку грошову підпомогу від Упрнауки, яка включила експедицію в шерег своїх наукових підприємств. Крім цього, у розпорядження експедиції були відпущені кошти й від Академії Історії Матеріяльної Культури в Ленінграді.
До плану досліджування Ольбії на р. 1926 увіходило, по-перше, переведення розкопів на території біля т. зв. „Зевсового кургану“, де дослідами попередніх років (1902–1903) виявлені були рештки
