Сторінка:Федькович О. Вибір поезій (Берлін, 1922).djvu/31

Ом. Партицькому,

посилаючи йому фотоґрафію своєї хати й загороди.

 

Отут я, брате мій, родив ся,
Отут діточий вік згуляв,
Отут і плакав і молив ся
І під могилу поховав,
Що було серцю до вподоби!…
Отут і сам в студенім гробі
Покладу бідну голов спать,
І тут му Бога з неба ждать!

 

На білому камінчику.

На білому камівчику
 В неділю до дня
Сидів жовняр з Маланкою —
 Ти доле моя!
Жовняр каже: „Ходім, серце,
 У мій новий двір,
В мене ґанки мальовані,
 Садами самбір“.
Вона каже: „Вітер пражить —
 Мені студено!
Ходім, милий, ходім, друже,
 У море, на дно!“