У сине море сонце ясне тоне,
І своє світло ніби кров червоне
По всій країні доокола сіє, —
А там зазульку в гаю десь чувати,
А там звіночок став селом ковати,
Там в борі вітер листьом шелевіє:
Пречиста Діво радуй ся Маріє…
Пречиста Діво радуйся Маріє!
Он молод жовняр ляг си на мураві,
Личко студене, шати му кроваві,
Розстрілен нині, бо — самий не вміє…
Камратя яму темну му вкопали,
І на спочинок бідного в ню склали;
Уже не скаже, як звінок запіє:
Пречиста Діво радуй ся Маріє…
Пречиста Діво радуй ся Маріє!
Під плотом сіла удовиця мати,
До себе тулит бідне сиротяти,
І плаче ревне, серденько їй мліє, —
Ба вже не плаче, вже і не голосит,
Склонила голов, більше не підносит,
Зірниці плачут, а звінок німіє…
Пречиста Діво радуй ся Маріє.
Сторінка:Федькович О. Вибір поезій (Вецляр, 1920).djvu/10
Цю сторінку схвалено
Пречиста Діво радуй ся Маріє!
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b7/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E._%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_%28%D0%92%D0%B5%D1%86%D0%BB%D1%8F%D1%80%2C_1920%29.djvu/page10-1024px-%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E._%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%B9_%28%D0%92%D0%B5%D1%86%D0%BB%D1%8F%D1%80%2C_1920%29.djvu.jpg)