Сторінка:Федькович О. Вибір поезій (Вецляр, 1920).djvu/24

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Базаринки твої любит!
 Заверни ся, бо тя згубит“.

„Аби-сь дав ми тілько злота,
 що наповню сю долину,
Аби-сь дав ми в двоє більше,
 то я Дзвінки не покину.
А не хочеш ти зо мною
 йти до Дзвінки. — в твоїй воли;
Заверни ся з леґінями,
 але Добуш — ні, ніколи!“

„Я тебе бих мав лишити?
 Я, твій брат, тебе самого?
Того люде не діждали,
 тай не діждут люде того. —
Гай, на перед, гайдамахи!
 Де капітан, там і люде.
Дай ми руку, пане брате,
 чей гніву вже в нас не буде“.

***
„Добрий вечер, красна Дзвінко,

 отвори, пусти до хати!
Сім сот хлопців є зо мною,
 а вже час би вечерати.