Буковина.
Буковино, Волощино,
Мамко моя, ненько,
Як на тебе подивю ся —
Гуляє серденько…
Там ті гори, наше море,
Поля золотіють…
Гуцул косу несе в росу,
Волох просо сіє.
А Вкраїнець чорнобровий
Упряг круторогі,
Оре-плужить та співає
Та молить ся Богу,
Та осени дожидає,
Женчиків наймає…
А Угринчук молоденький
Коника сідлає,
Та сапянці узуває,
Та срібні остроги,
А вусочок підкрутивши
Махнув до небоги.
До шинкарки слобідської
На зелене вино.
Там знов сілля як весілля
Стоять по долині;
