— Майже так. А що: певне дивуєтесь, що я такий добродушний чоловік?
— Ні, я сему дивуюся, що ви вже надто добродушний чоловік.
— Длятого, що простацтвом ваших питань не обиджався? Так, чи що? Та… чого-ж обиджатись? Як запитували, так і відповідав, — додав він з задивляючим виразом щирости. — Адже я занадто нічим майже не інтересуюсь, єй-Богу, — продовжав він якось ніби задумчиво. — Особливо тепер, нічим таки не занятий… Та втім, вам вільно думати, що я з певними замірами навязуюся до вас, тим більше, що маю діло до вашої сестри, як сам вам признався. Але я вам щиро скажу: дуже мені скучно! Іменно в отсі три послідні дні, так, що я вами аж утішився… Не розсердіться, Родіоне Романовичу, але ви мені самі чомусь-то здається страх яким дивним. Як хочете, а щось таки в вас є; і іменно тепер, то є не якраз в отсю мінуту, а загалом тепер… Ну, ну, не буду, не буду, не хмуртесь. Та я не такий медвідь, як ви думаєте.
Раскольніков мрачно поглядів на него.
— Ви навіть може бути і цілком не медвідь, — сказав він. — Мені навіть здається, що у вас дуже добре виховання, або ви по крайній мірі умієте при нагоді бути і порядним чоловіком.
— Та я нічиєю думкою про мене ні трохи не інтересуюся, — сухо і мов би навіть з відтінком гордости відповів Свидригайлов, — і длятого, чому-ж і не бути іноді сміттям, коли отсе одіння в нашім кліматі так вигідно носити і… і особливо, коли до сего і природну склонність маєш, — додав він, знову засміявшись.
— Я чув однакож, що у вас тут богато знакомих. Адже ви те, що називається, „не без звязей”. На що-ж я вам, в такім разі, як не для цілей?
— Се ви правду сказали, що у мене є знакомі, — підхопив Свидригайлов, не відповідаючи на головний пункт, — я вже з ними стрічався; адже третій день волочуся; і сам пізнаю, і мене, здається, пізнають. Воно зрозуміле, одягнений прилично і належу до людей не бідних; нас, бачите, і підданьча реформа обійшла: ліси та луги заливні, дохід отже не тратиться; але… не піду я туди; і передше надоїло: ходжу третий день і не признаюсь нікому… А тут ще місто! Та як се воно виросло у нас, скажіть будьте ласкаві! Місто
