Незнанє закона не звиняє.
В віцї економічних змагань, в якім живемо, можна сьміло сказати, що не з кождим роком а майже з кождим днем стаєсь борба о єствованє що раз тяжшою, що раз більше зусильною.
А дїєсь оно так не все у одиниць економічно слабших, як передовсїм у одиниць неопитних, непознакомлених зі средствами тої борби і несьвідомих своїх прав, отже у одиниць неуміючих отвітно покористувати ся своїми правами і їх як слід берегти та боронити.
Під сими правами розуміє автор в первому почотї ті права, з котрими щоденно і на кождім кроцї стикаємось, то є права, що творять основу наших родинних і маєткових взаємин, отже тзв. права приватні, що впорядковуючи наші економічні змаганя, є враз і засновою нашого маєткового житя-бутя. Знанє того права, умілість покористуватись ним з одної, а сторожа і охорона єго з другої сторони є безперечно одним із наймогучійших средств економічної борби, бо є дорогою до скріпленя і піднесеня нашого добробиту, котрий знова як підойма просьвіти і культури в широкому того слова значіню, веде до самопізнаня, до посяганя за ширшими правами одиницї, а в слїд за сим і до здобутя сих висших прав тзв. політичних, що є вже безпосередним ступенем в осягненю национальної свободи.
Реформа цивільного процесового уставу, устна і скора полагода справ в судї, обмеженє правних средств в дрібочних справах, зглядний примус заступатись адвокатами в більших правах в судах повітових, а беззглядний в судах окружних і в висших інстанциях і ідуча в слїд за сим необхідна потреба бодай якого такого знаня закона для правної
