Сума, до якої він вигнався, багато перевищувала все те, на що він числив при цій ліцитації. Він надіявся стати паном князівських дібр без ніякого дальшого торгу, загорнути все за довги, а тимчасом йому прийдеться або уступити і взяти свій довг, а більше нічого, або держатися далі в тім шаленім торзі. Йому пригадалися слова Ніни, і він, добуваючи останніх сил, крикнув:
— Даю мільйон і шістсот тисяч!
Ніякий голос не обізвався по цих словах. Уся публика, мов замерла, ждала, що скаже далі Іван, але Іван мовчав і порався щось коло князя.
— За першим разом мільйон шістсот тисяч, — кричав екзекутор. — Хто дасть більше?
Ніхто не обзивався.
— За другим разом! — кричав далі екзекутор.
Мовчанка.
— За третім разом!
Мінута мертвої мовчанки — і барон з гордого капіталіста був зруйнованим дідичем князівських дібр. Він чув це докладно в тій хвилині. Вся його готівка не вистарчала на те, щоб заплатити виторгувану ціну. Прийдеться затягати значну позичку, обтяжувати відразу гіпотеку тількищо набутих дібр. А господарювати на тих добрах без накладового капіталу — це ж значить згори засуджувати себе на мільйон кло-
121
