Перейти до вмісту

Сторінка:Франко Ів. Що таке поступ (1917).pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

пізнїйше нїж до Єгипту перейшло знанє письма та ріжних вавилонських винаходів до південної Аравії, де особливо одно племя Пунїйцїв визначило ся великою здібністю до плаваня по морю. Ті Пунїйцї оселили ся з часом також на східнім березї Середземного моря і стали звісними в істориї під назвою Фенїкійцїв. Не перериваючи зносин зі своєю первісною вітчияою, південною Арабією, вони плавали далеко на південь, по за рівник і привозили з південної Африки, званої у них Офіром, золото та слонові зуби, плавали також до Індиї і привозили відтам дороге камінє. Се були купцї старинного сьвіта. Вони не витворили нїякої своєї цивілїзациї так як Вавилоцї або Єгитяни, але засвоївши собі здобутки їх працї та знаня, передавали їх иньшим, здібнїйшим від себе народам. Найздібнїйшим із сих народів були Греки, у яких початки досить високої цивілїзациї, зі знанєм письма, бачимо уже на 2000 лїт перед Христом, і то насамперед, здаєть ся, на острові Кретї, положенім серед моря на дорозї з Азиї до Европи.

Перенявши від Фенїкіян а потім від Єгиптян та Вавилонцїв їх умілости, Греки зуміли розвинути все те дуже високо, збогатити новими винаходами, зробити добром широкого загалу. То був великий крок на перед, бо в Вавилонї та в Єгиптї знанє було властністю тілько одної пануючої верстви, жерцїв, купцїв та царських прибічників; маса робучого народа жила в темнотї, бідности та притиску. Греки перші зробили знанє власностю широкої маси народу. І ось маєте причину, длячого в Вавилонїї а потім у Єгиптї в Фенїкїї колишня сила поступу по якімось часї вигасла. Коли великі війни та завойованя підрізали пануючу верству, коли купцям урвали ся торговельні зносини з иньшими краями, наступав разом з упадком панів також упадок знаня, науки й штуки. Давнїх писань потомки не вміли читати; темнота й здичінє мов повінь заливали огнища науки й осьвіти; старі храми розпадали ся в руїни, старі памятки книжки та цїлі біблїотеки покривали ся пилом, що за пару тисяч лїт утворив верству грубу на кілька сяжнів і треба було двох тисяч лїт та нечуваних висилків людської догадливости, аби знов