мілїонів. Власть робить одних вояками, щоб убивати або держати в погрозї иньших. Вона йде ще далї, втискає ся навіть у наші душі, при помочи школи й релїґїї накидає людям такі погляди, віруваня та звичаї, які їй догідні, а усуває, викорінює або проклинає иньші, недогідні для неї. Власть робить чоловіка жорстоким, немилосерним, завзятим, слїпим на нужду і глухим на плач мілїонів. Вона обмежує свободу і права громад на користь повітів, свободу повітів на користь країв, свободу країв, на користь держав, а свободу і права тих держав на користь невеликої горстки вибранцїв, що чи то з уродженя, чи з щасливого припадку дістали ся на верховодне становище.
Який вихід із того лиха, про се по думцї анархістів нема що довго міркувати. Скасувати власть, усяку власть між людьми і все буде добре. Легко се сказати, але як зробити? Як бачимо на прикладї наших часів, деякі тїсні голови доходять із сеї думки до простого висновка: власть лежить у руках пануючих; не стане пануючих, то не стане й власти. Але така думка — цїлковита дурниця і полягає на повнім незрозуміню того, що таке власть. Бо коли придивити ся близше, то власть одного чоловіка над другим, се той сам подїл працї, в якому ми бачили ядро всього поступу, тілько бачений із другого боку. В кождім господарстві, де працює робітник робить свою роботу, але мусить бути хтось один, хто дбає про цїлість господарства, веде рахунки, визначує працю поодиноким робітникам. Той один може бути притім і сам робітником, працювати разом з нимі: маленький подїл працї в господарстві, то й власть його маленька. Чим більше господарство, чим більший подїл працї, тим більша мусить бути власть того, хто дбає про цїлість і про порядок у нїй. А громада, повіт, край, держава, се великі, инодї величезні господарства, що обертають тисячами мілїонів гроший, де ухибленє одного чоло-
