Перейти до вмісту

Сторінка:Франко Ів. Що таке поступ (1917).pdf/8

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

варто те золото на вагу! Адже ґрафови Дїдушицкому, що за пару сот ринських закупив більшу часть михалківецького скарбу, давали Анґлїчани круглий мілїон ринських! Значить, на місцї, де тепер живуть нужденні та нетямучі руські селяни, жили колись люди, що робили і вживали оті золоті оздоби!

По безмежних полях-степах нашої України, від Серету та Стрипи аж геть до Дону, стоять мілїони більших і меньших могил, валів, круглих мов перстенї насипів, тисячі тзв. городищ, тоб-то руїни давних міст, замків, укріплень. Уже близько сто лїт люди розкопують ті слїди давних віків, віднаходять у них сьвідоцтва про житє-бутє людий перед сотками й тисячами лїт. У нас і по иньших краях, там, де тепер великі лїси або пустелї, віднаходять слїди предковічних копалень, зелїзних гут та иньших подібних гнїзд людської працї й цивілїзациї. Значить, були часи, коли й цивілїзация цвила там, де тепер лїси, дебри та пусті поля.

По иньших краях маємо далеко більші і страшнїйші приклади на те, що поступ не все будує, але часто руйнує. Стародавний Вавилон, колиска всякої просьвіти, що колись уважав ся раєм сьвіта, нинї лежить у руїнах, присипаний піском, який грубою верствою покриває всю країну: де колись були міста, села, сади, палати, біблїотеки, храми та школи, нинї повзають гадюки та виють голодні шакалї і лише десь не десь дрімає вбоге, малолюдне сельце. Зовсїм так виглядає, як коли би поступ, що перд многими тисячами лїт вийшов відси, загубив дорогу і неміг назад вернути сюди. Те саме бачимо з иньшими гнїздами старої цивілїзациї, з Єгиптом, Фенїциєю, Палестиною, Грециєю; всюди там бачимо упадок, спустошенє, руїни і нужденних, безтямних потомків колишньої сили і слави. Ішпанїя ще перед 400 роками була найсильнїйшою державою на сьвітї, так, що ішпанський король хвалив ся, що в його державі сонце нїколи не заходить, бо вона розтягала ся на всї части сьвіта, — а нинї Ішпанїя бідна, винищена, темна та безсильна, хоч край її від того часу не спустошений анї Татарами анї Турками і жив зглядно спокійно. Або візьміть нашу Русь! Тисячу лїт тому вона творила окрему,