Сторінка:Франко І. Мойсей. Львів, 1905.pdf/70

 

ГОЛОС.

„Та творця, що послав їх там в низ,

Ти не радивсь в ту пору;
Аж тепер, як упав ти, його
Кличеш в свойому горю“.

МОЙСЕЙ.

„Нї, на сеж мене пхнуло його

Всемогуче велїнє,
В темну душу хоривський огонь
Надихнув просьвітлїнє“.

ГОЛОС.

„Гей, а може хоривський огонь

Не горів на Хориві,
Лиш у серцї завзятїм твоїм,
У шаленім пориві?

„Може голос, що вивів тебе
На похід той нещасний,
Був не з жадних горючих купин,
А твій внутрішнїй власний?

— 66 —