Повість, яку даємо в руки читачам, це — перша редакція популярного Франкового твору, що друкувався у Львові 1878 р. у виданнях молодої радикальної громади, і то у збірках: „Громадський Друг“, ст. 98—109, „Дзвін“, ст. 187—202, та „Молот“, ст. 39—62, а опісля вийшов окремою книжкою, з деякими поправками та змінами, у „Бібліотеці „Зоря“, накладом редакції „Зорі“ у Львові 1884 р. (ст. 114) з невеличким додатком на ст. 113—114, що його можна вважати за епілог повісти. В 1907 р. поет забрався до другого видання „Boa Constrictor“, виправив, як це звичайно він робив у нових виданнях, у ньому стиль і мову і видав свою повість „новим, переробленим виданням“ в „Українській Видавничій Спілці“. У цьому новому виданні тільки перші 38 сторінок залишив із первісної концепції, решта ж від абзацу, що починається реченням: „Від тепер почалося для нього нове життя, зовсім відмінне від дрогобицького“ (у нас ст. 27)) це зовсім інша концепція, зовсім нова повість, що з текстом із 1878 р. має стільки спільного, що той самий заголовок.
Не входячи в те, чому Франко зовсім переробив свою повість, ми рішилися перевидати першу редакцію „Boa Constrictor“ уважаючи її і кращою з композиційного боку, і краще продуманою, цікавішою і найважливіше тому, що цієї першої редакції в нас тепер уже ніхто не знає. І ще одне. Відома в нас друга більша повість із бориславського циклу творів Франка „Борислав сміється“ — це продовження першої редакції „Boa Constrictor“: у ній ті самі особи, в ній важливу ролю відіграє головний її герой, в ній письменник змальовує дальше життя Ґотліба та його матері — і всі події, виведені на тлі характерів і поведінки тих усіх осіб. А як відомо, друга редакція „Boa Constrictor“ кінчається смертю Германа, в ній у зовсім інакшому світлі змальована і Рифка, і Ґотліб, який зветься у цій редакції „Дувідком“.
Додати ще слід, що ця перша редакція появилася була 1931 р. в Харкові, у IV томі „Творів Франка“ заходом видавництва „Рух“ за дальшою редакцією С. Пилипенка (ст. 5—72) — але ж це видання рідке, в нас узагалі не було доступне, так що загал читачів не знав цікавого первісного задуму Франкового.
В основу нашого видання ліг текст повісти, що друкувалася у вищезгаданих збірках 1878 р., але ж ми користувалися і книжковим виданням „Зорі“ з 1884 р. (з нього взяли ми лише кінець, а то тяжко збагнути, що в цьому виданні належить перу Франка, а що самій редакції) і початком нового перероблення видання з 1907 р. (до 38 ст.). Це останнє торкається головно виправленої поетом мови. Мовні поправки, які поет поробив на тих сторінках, були для нас підставою для різних поправок у дусі теперішніх
