Цю сторінку схвалено
з ріжних причин цього не зробив і матеріял остав у його дружини.
Батько ходив радо на далекі прогульки[1]. З Криворівні ходив: на Церкви, де находиться підземна печера, у якій і літом є лід, на Кичери довкруги Криворівні. На одній з них є камінь видовбаний в середині, де Довбуш свого часу замурував був 2—3 бербениці сороківців. Хтось щасливий постукав барткою у камінь і сказав: „О коби був у нім скарб Довбуша“. Тонка стінка каменя проломилася і знахідчик дістав цілу купу срібних сороківців. Той камінь ще 1912. р. показував мені Якібюк, який вмів оповідати чимало історій про Довбуша та опришків.
- ↑ Іван Франко — великий український мандрівник. В 1884 році був Іван Франко учасником великої студентської прогульки вздовж Карпат (Галичиною і Підкарпаттям) від Дрогобича й Урича по Ворохту. Прегарний опис тієї прогульки помістив Іван Франко в „Ділі“ з 1884 р. (чч. 85—88). З нагоди прогульки вийшла також окрема книжечка Івана Франка „В дорогу!“ з прегарним віршованим описом Карпат. На вступі цієї книжечки є вірш „В дорогу!“, що починається словами:
До цього вірша скомпонував Ярославенко музику і він став улюбленим гимном наших українських галицьких пластунів. Таким чином Іван Франко є прототипом сучасного українського мандрівництва і найближчий серцю української молоді як творець невміручого пластового гимну.Редакція.„Сонце по небі колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України степах“.
