Сторінка:Франко Петро. Іван Франко з близька (пять портретів) (Львів, 1937).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

волі глибокі (навіть понад два метри), але при березі було звичайно по груди. Там ми купалися цілими днями, вигріваючися на переміну на сонці. В Завадові над Колодницею жили ми в п. Дергала, дуже свідомого селянина, з якого сином ми товаришували. Той син приїздив інколи до нас до Львова. Перший раз пригадую собі ту Колодницю, коли Батько вчив нас плавати. Старші брати навчилися легко і скоро і виробилися на добрих пливаків. Я їм завидував, коли вони перепливали навіть через великі плеса. Я боявся води, маючи в тямці пригоду в Нагуєвичах.

Коли я мав 5 чи б літ, мав я ось яку пригоду в Нагуєвичах:

Перед нашою хатою плила в літі невеличка річка „жабам по коліна“, але по дощах була це поважна річка, глибока на які два метри. Не встигли скінчитися дощі, як ми з сестрою Ганною вийшли подивитися на річку. Вода сягала по кладку. Я сів над берегом, сестра рівнож і бовтали ногами по воді. Вода була мутна. Але берег був глинистий. Не вспів я крикнути, як сестра впала в воду. Я голосно крикнув, але Ганна зникнула під водою. Зараз із хати вибіг Батько і миттю як був одягнений не надумуючись ані хвилини скочив у воду. Тільки з трудом виловив Ганну і виніс її на беріг. У ту хвилину я рівнож упав у воду. Зовсім спокійно — уважаючи це мабуть за якийсь спорт — пішов я на дно