Особливо богато раків наловив Батько в Синевідську на вудку. До короткого вудища на ненадто довгім шнурку привязувано тельбухи чи кусень печінки і опускано на дно невеличкого потічка. Що якийсь час підношено вудку обережно вгору і підставлювано сітку наче на мотилі. Якщо до мяса приссався рак, то при виді сонця він відпадав і попадав у сачок. Раки мандрували в кошик, а потім в окріп.
В Довгополі портретував Батька маляр Труш побіч церкви. Портрет перемальовував два рази. Тоді в Довгополі жила на одних вакаціях в домі о. Попеля і наша боєвичка Леся Українка, незвичайно енерґійна та стихійна, помимо своєї жахливої недуги.
Другий великий портрет Батька виконав маляр Панкевич при вул. Понінського. Там зображений Батько як сидить за столом і пише. З вини Державного Видаництва в Харкові той портрет пропав.
Батько був майже завжди опанований і спокійний, отож у дома „непорозуміння“ із Батьком були хиба виїмково. Ми особливо подивляли зрезиґнований спокій Батька, коли помер брат Андрій.
Батько не пестив нас ніколи, зате частенько давав 10–20 сот. зі словами: „На, пропий на яблука“. Поза тим дбав про нас мало, оставляючи все проче Матері.
Вже від своєї другої чи третої ґімназі-
