Ця сторінка вичитана
— 16 —
ХІІ.
Відповідь засланцям.
(Каторжанам на Іркутщинї, в Сибірі).
із ,„Кримських пісень"
Я несу Вам волю, волю, —
Волю дикого простору
З понад моря, де йде вітер,
Де вкривають хмари гору;
Де дрімають вічні скелї,
Хвилі ходять як отари,
Де з-за моря випливають
Білі хмари як примари...
Я несу Вам добру мрію,
Що по вік не згасне Сонце,
Вас не змиють люті хвилі,
І це — правда, і не сон це!
Бо ви — діти світла й волї,
Ви — частина тих просторів,
І з тюрми й міцних кайданів
Чути співи ваших хорів: —
В серцї — воля ваша „дика"!
В думцї — обшир ваш безмежний!
В слові — ваша міць велика,
В пісні дух ваш незалежний !
Ви степів і мрій коханцї,
Крила маєте як в чайки,
Льот орлячий, спів — голосний,
Слово гостре, без утайки...
