Ця сторінка вичитана
XVI.
КЛЮЧ РОЗУМІ́ННЯ.
Щогла твоя преклонися, не распуститъ вѣтрилъ, не воздвигнетъ знаменія.
Ісаіи XXXIII, 33.
А чванитесь, що ви Польщу
Колись завалили…
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила.
Шевченко.
Горе вамъ законникомъ, яко взясте ключъ разумѣнія: сами не внидосте, и входящымъ возбранисте.
Луки XI, 52.
Од Лима́ну до Есма́ні,
Од Волги до Ви́сли,
Над наро́дом бестала́нним
Вороги́ нави́сли.
Вороги́… Хто ж нам не во́рог,
И хто на́ші дру́зі
С того ча́су, як ми кри́лись
У Вели́кім Лу́зі?
