Перейти до вмісту

Сторінка:Чарлз Діккенс. Посмертні записки Піквікського клубу. 1929.pdf/461

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

бідні люди і, стрінувши, завжди почтиво скидають капелюша. Діти обожнюють містера Піквіка, так само, проте, як і всі сусіди. Щороку різдвяними святами їздить він на ферму містера Вордля, де на той час збирається вся родина. В цих поїздках, та й в усіх інших, його супроводить вірний Сем. Між паном і слугою існує постійна та обопільна приязнь, що зламати її може тільки смерть.