Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/56

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

зміна декорацій

        / Той же садок/
Папагено. Папагена! Жінко! Любко!
        Гей, голубко!
        Даремно! Ах! Слід згубився!
        Ой, я на лихо народився !
        Все ляпаю я, ляпаю я недоладу,
        Поки не ляпнувся в біду!
        От і ляпнувся в біду!
        А коли я потяг вина...
        Зобачив жіночку та ту,
        У серці все пече рана,
        Щипає там, лоскоче тут....
Папагено! Рідна, любка!
Папагено, гей, голубко!
        Тут нема, і там немає.
        Я життям с до краю!
        Бо пече живе чуття.
        Краще я отут повішусь
        Так у зашморгу й залишусь,
        І настане мукам край...
        Світова брехня, прощай!
        На дала мені спочинку,
        Не вертаєш любу жінку, -
        У могилі краще гнить!
        Гей, дівчата, слух зверніть!
        Хоче хто мене обняти
        Поки я не встиг сконати?