Сторінка:Чарівна флейта (1956).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Жрець. Це жінка мовила тобі?
        Гострить жіноцтво язички -
        І віриш ти в їх балачки?
        Ой, як усе б ти зрозумів,
        Якби Зарастро пояснив!
Таміно. Яке пояснення б він дав?
        Хіба не він в лиху годину
        Украв у матері Паміну?
Жрець. Ти правду, сине мій, сказав.
Таміно. Принаймні, чи жива вона -
        Чи вбита жертовним ножем?
Жрець. Такого скоро доживем,
        Що стане істина ясна.
Таміно. Як цю загадку розв'язать?
Жрець. Я, сине, дав обіт мовчать.
Таміно. Коли ж цю тайну поламаю?
Жрець. Коли тебе твій друг введе
        У храм, де вічне щастя жде /виходить/.
Таміно. Всюди пітьма! Чи ніч безкрая?
        Це ясний день мені засяє?
Хор за кулісами. Тут, тут тільки, чи ніде.
Таміно. Тут, тут, тут, чув я, чи ніде?
        Незримі, ще спитаю я:
Паміна жива?
Хор за кулісами. Паміна, Паміна те жива.
        Таміно /радісно/. Жива! Жива! Яке святе чуття!/Бере свою флейту/
        О! Все життя не перестану,
        Прославлені, я вам пошану