Сторінка:Чарівна флейта (1956).djvu/56

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Моностатос. Мовчіть, я чую дивний гуркіт,
        Мов грім із ревом річковим.
Цариця і служниці. Так, справді дивовижний гуркіт -
        Немов лунав дальній грім.
Моностатос. Вони всі там, по той бік брами.
Цариця і служниці. Усіх рубай у пень мечами!
        Усіх святош ми перебоєм
        Залізом гострим і вогнем!
Служниці і Моностатос /на колінах перед царицею/.
        Ти, вся кому підвладна мла,
        Помсти своєї досягла;
        На мертві глянь ворожі тіла. /Грім, блискавка, буря/.
Bci. О, горе, не встигли зробити їм зла,
        А нас поглинає беззоряна мла.
Зарастро. В ранковім промінні зникає імла,
        Повалено владу прихильників зла.
Хор. Слава неофітам!
        Пройшли ви крізь млу.
        Честь тобі, о боже, несем і хвалу!
        Прославимо мужність, навік одягнем
        Чесноту і мудрість лавровим вінцем.