ключа до зрозуміння цієї війни. Навпаки, уся оця комбінація становиться цілком ясною, і сутичка національного споріднення, англійців німцями, як головних супротивників в світовій боротьбі, буде зрозумілою, коли виходить з класового моменту.
Боротьба класова дає ключ до розуміння того, що має місце в національній площі. В суті річи, принцип класової боротьби, як його було встановлено Марксом та Енгельсом, визначає, розуміється, не лише боротьбу окремих класів, що конкурують між собою.
Серед самої буржуазії теж має місце певна сутичка інтересів і боротьби між окремими групами; навіть у пролетарському класі можна мати внутрішню боротьбу та боротьбу національну, що її можна розглядати в загальному вигляді, яко зовнішню форму тієї боротьби, основу якої, звичайно, складає сутичка інтересів класових. Скажемо, національні класи англійскої, французької, німецької буржуазії, — всі вони мають спільні інтереси, що об'єднують буржуазію супроти робітників. Не ухиляючись від безпосередньої теми нинішнього викладу, треба визнати, що ключі до зрозуміння національних угруповань та сутичок треба шукати у класовій боротьбі, і що національний момент є лише трансформацією, процесів, які відбуваються у глибині продукційних відносин, у класових формаціях суспільства. Але, підкреслю, ця трансформація є надто складною, вона потрібує особливо уважного підходу і для марксизму складає той виключний інтерес, що сам об'єкт приложения історично-математичного методу до надзвичайно складного комплексу, дає смогу перевірити правдивість матеріялістичного з'ясування історії, бо це пристосовання є, ніби пробним камінем правдивости самої марксистської теорії.
З другого боку, національна проблема має для нас надто велике актуальне значіння в звязку з тією добою, що ми її переходимо — добою імперіалізму, який на наших очах розгортається зараз в надзвичайно яскравих фактах (вистачить тільки вказати на останній факт захоплення Рурського басейну Францією).
Оця епоха імперіалізму досить різко та принціпово відріжняється від попередньої епохи націонализму, коли років 60 — 70 назад, в огні національних війн складалися державні організми Європи, в той період, що закінчився французсько-пруською війною 70 року. Всім своїм характером, цілою своєю структурою цей період різко одміняється, порівнючи з періодам, що його ми переходимо зараз, і змішувати їх ніяким чином не слід.
Років 70 назад, коли об'єднувалася Германія, об'єднувалася Італія, — це був період утворення національних держав, себ-то національно однорідних держав, яко історічної бази для розвитку капіталізму. Аби розгорнутися як слід, аби досягнути вищого ступня розвитку, капіталізм мусить мати якусь базу, досить могутню та трівку, що на ній він міг би розгорнути властиві йому внутрішні сили, і ця епоха відповідала утворенню національних держав, складанню великих сучасних держав національно однорідних.
